Акмеологічний підхід до головних функцій і основних завдань професійної діяльності завідувача районним методичним кабінетом освіти

Проблема професійного зростання людини, її успішність є центральною на сьогодні для будь – якої галузі діяльності. Високий професіоналізм і творча майстерність спеціаліста – один із найважливіших людських ресурсів, який стає фактором розв’язання нагальних глобально-кризових проблем. У цьому соціокультурному аспекті особливого значення набуває нова інтегративно-комплексна наука акмеологія, що в перекладі з грецької означає "вершина, розквіт". Адже саме вона вивчає закономірності й технології розвитку професіоналізму та творчості як форми оптимального співіснування особистісного і професійного в нашому житті. На сьогодні акмеологічних знань потребує будь – яка професійна діяльність. Акмеологічний підхід у наш час є одним із прогресивних і перспективних для організації методичної роботи.

Пройнявшись проблемами акмеологізації навчально-виховного процесу у школі, я переконалась , що акмеологія не тільки наука ХХІ століття, але і та філософська платформа, на якій базується самопізнання та саморозвиток особистості. Педагогічна професія – «професія особистісна» і вимагає від усіх, хто з нею пов'язаний, професійної та особистісної компетентності, поєднання особистісного і професійного розвитку в єдиний результативний процес. На сьогодні цей процес як найкраще забезпечує акмеологічний підхід до особистісного і професійного розвитку людини будь-якої професії.

Мої власні особистісно – професійні уподобання можна висловити у такий спосіб «Акмеологічний підхід до головних функцій і основних завдань професійної діяльності завідувача районним методичним кабінетом освіти”.

Саме акмеологічні принципи та категорії дозволяють мені через самоосмислення, самовизначення, самооцінку бачити свої нездійсненні мрії і бажання, себе сучасну і майбутню. Я вже не перший рік працюю над створення власної векторної системи акмеологічного підходу до головних функцій і основних завдань професійної діяльності завідувача районним методичним кабінетом освіти. Вона час від часу змінюється і удосконалюється .На сьогодні наочний робочий варіант має такий вигляд (Схема 1).

Мета моєї роботи :

• створити повноцінні ріки акмеологічних цінностей із своїх щоденних та періодичних обов’язків; термінових та відстрочених у часі задач; різноманітних автоматичних та осмислених дій;

• з того, що на перший погляд, не пов’язане між собою, здається недоцільним, несуттєвим, створити цілісну систему, де вся моя діяльність, як маленькі струмочки, що то пересихають, то відроджуються, впадають в ріки : Здоров’я і Розвитку , Професіоналізму і Продуктивності, Людської цілісності і Зрілості .

2. Зміст проблеми

2.1.Акмеологічні категорії Людина і Здоров’я

Здоров’я – це нічого, але все без здоров’я – ніщо

Не зважаючи на те, що всі шість категорій акмеології єдині, взаємопов’язані і взаємозалежні, все ж , на мій погляд, домінуючим є Здоров’я. Бо , не потребує доказу, що лише здоровій людині під силу досягти вершин розвитку, професіоналізму, високої продуктивності праці. Престижним став здоровий спосіб життя. Акцент на здоров’я суб’єктів освітянської діяльності – учнів і педагогів зроблено в сучасній освіті. Про все це варто говорити з дітьми й підлітками. Для вчителя це передовсім зміст дидактичного матеріалу.

Усвідомленням обов’язковості , поштовхом до активної роботи в цьому напрямі , підхльостуючим стимулом для мене і моїх колег завжди були і будуть жахливі повідомлення МОЗ України, звіти експертів ВООЗ : «Що дві години в Україні вмирає одна дитина у віці до 1 року. Щогодини вмирає 86 осіб, а народжується тільки – 52. Українці в середньому на 12-14 років живуть менше, ніж мешканці європейських країн…». Все це зобов’язує освітянську спільноту першочергову увагу у навчанні і вихованні приділяти формуванню здоров’язбережувальної компетентності. Наше розуміння цієї проблеми і відгук на неї втілюється, зазвичай, у змісті та якості тих заходів здоров’язбережувального характеру, які проводимо і плануємо на подальше, розмаїтті засобів, форм і методів їх проведення.

Не тільки у професійному , але і в особистому житті я сповідую все, що веде до Акме - Здоров’я. Тому, намагаюсь додержуватись зорового способу життя,бути прикладом в цьому для всіх, хто мене оточує : займаюсь волейболом, плаванням, подорожую і захоплююсь народною медициною. Остання не тільки моє хобі, а й спадщина від моєї прабабці – народної цілительки.

2.2.Акмеологічні категорії Професіоналізм і Продуктивність

Професія вчителя належить до професій типу «людина - людина»,

що потребують постійного професійного розвитку.

Професійний розвиток особистості – процес розвитку особистості як суб’єкта професійної праці і становлення професійного самовизначення; результат професійної освіти і самоосвіти.

Постійне підвищення кваліфікації, визначення рівня професіоналізму відбувається у нашому колективі за стандартними і нестандартними засобами, формами, методами, технологіями, як то, анкетування, моніторинг, відкриті заходи, майстер-класи і таке інше. Ні для кого не секрет, що дуже часто керівники і чиновники від освіти різних рівнів, набуваючи професіоналізму в управлінні, поступово втрачають його у педагогічній діяльності. Особисто для себе , я вважаю це неприпустимим. Тому, для постійного підвищення власної кваліфікації, окрім традиційних її форм, я обрала ще й позицію «граючого тренера».

За продукти викладацької діяльності можна вважати: розробки уроків, позаурочних заходів і їх проведення; узагальнений досвід, статті, монографії та інше ; досягнення учнів . Продукти освітянської діяльності є прямим матеріальним втіленням і головним підтвердженням рівня професіоналізму педагогів.

 

2.3.Акмеологічна категорія Розвиток

Скрізь терні до вершин свого розвитку

Теоретичний аналіз наукової літератури та аналіз практики свідчить про те, що розвиток особистості – це процес формування соціальної якості індивіда у результаті його соціалізації і виховання [ 3 ] ;розвиток людини - це особистісний і професійний розвиток. Але власна доля, тип моєї особистості (конвенціально - дослідницький), і в решті решт, досліджувана проблема, надихають розглядати мій розвиток з двох позицій : особистісно – професійної і професійної.

2.4.Акмеологічна категорія Зрілість

Зрілість не завершується дорослістю

Мій погляд на професіоналізм збігається, як виявилось, не тільки з класифікацією етапів розвитку професіоналу Є.М. Климова [ 3 ] , а і з поглядами психолога Ю.З.Гільбуха, який у підвалини розвитку не закладає конкретний вік людини, хоча у погляді на зрілість враховує онтогенез. Він вважає зрілість результатом дорослішання т.б. «якість, що залежить , пеш за все, від віку, поширюючи це поняття як на людський організм (онтогенез), так і на особистість, т.б. на ті якості, що пов’язані із засвоєнням моральних норм, принципів міжособистісного спілкування, поведінки в колективі та інше. Чим доросліша дитина, молода людина, тим , як правило, вище і рівень особистісної зрілості. Але особистісна зрілість не є функцією одного лише віку. Багато тут залежить від конкретних умов , в яких росте і виховується конкретна людина. Тому деякі підлітки відрізняються вже достатньою особистісною зрілістю , тоді як окремі дорослі, навіть, люди похилого віку в своїх поглядах і настановах у важливих і головних аспектах спілкування і взаємовідносин залишаються дітьми» [ 4 ].

На підставі таких поглядів Ю.З.Гільбух створив тест – опитувальник особистісної зрілості, який містить п’ять складових особистісної зрілості, і вважається одним з найбільш вдалих і об’єктивних серед вчених – психологів.

Я протестувала себе за тест-опитувальником Ю.З.Гільбуха. Отримала такі результати :

1. особистісна зрілість – оцінка задовільно;

2. перший аспект: мотивація досягнень - оцінка надвисока;

3. другий аспект: Я –концепція – оцінка задовільна;

4. третій аспект: почуття громадянського обов’язку – оцінка надвисока;

5. четвертий аспект : життєва настанова – оцінка задовільна;

6. п’ятий аспект : здатність до психологічної близькості з іншою людиною – оцінка висока.

І зробила слідуючи висновки:

1. 1. Я дуже задоволена рівнем своєї зрілості. Бо, як виявилось, я себе недооцінювала, т.б. рівень моєї життєвої самооцінки (низька, адекватна або висока) виявився низьким. Подумки я розумію, що це дійсно так. Бо я завжди вагаюсь, особливо у професійній діяльності, сказати собі та іншим : я – краща. А це ,відповідно, на якийсь час, зупиняє мене в розвитку і не досягається Акме в розвитку, що бумерангом знижує мій показник зрілості.

   2. З оцінок видно , що якщо я свій подальший розвиток спрямую на підвищення оцінок з другого і четвертого аспектів, а саме моя Я-концепція буде адекватна, а не занижена, а життєва настанова зміниться - я сподіваюсь зможу досягти макроакме у деяких акмеологічних категоріях. А раптом, я стану Акме-особистістю і, якщо Бог дасть, досягну своєї мрії і своєї життєвої вершини.

Стислий опис сутності моєї проблеми добігає кінця, але не завершиться робота над нею. Я буду продовжувати розглядати , аналізувати і вирішувати всі мої професійні обов’язки, великі і маленькі проблеми і проблемки з позицій акмеології. Бо чим більше я стаю обізнаною з предметом, поглядами, методами дослідження та інструментарієм акмеології, тим більше хаотичне нагромадження моїх професійних обов’язків набуває рис упорядкованості і системності, що веде до появи зрозумілих першочергових та перспективних цілей.

Радо зустріну однодумців на сайті https://cms.metodist9.webnode.com.ua/ , або їх листи за електронною адресою e-mail miroshnichenko67@ukr.net .