Розвиток професіоналізму управлінської діяльності: акмеологічний аспект

Високий професіоналізм і творча майстерність спеціаліста – один із найважливіших людських ресурсів, який стає фактором розв’язання нагальних глобально-кризових проблем. У цьому соціокультурному аспекті особливого значення набуває нова інтегративно-комплексна наука акмеологія, що в перекладі з грецької означає "вершина, розквіт". Адже саме вона вивчає закономірності й технології розвитку професіоналізму та творчості як форми оптимального співіснування особистісного і професійного в діяльності. На сьогодні акмеологічних знань потребує будь – яка професійна діяльність. Акмеологічний підхід у наш час є одним із прогресивних і перспективних для сучасної школи. Відносно освіти акмеологія вивчає вершини самореалізації творчого потенціалу всіх учасників навчально – виховного процесу, розробляє способи формування акмеологічного середовища в навчальному закладі через використання педагогічних технологій розвитку творчості в управлінській, навчальній та позакласній діяльності.

Нині особливо актуальна потреба в інноваційному управлінні навчальним закладом. Таке управління дає змогу підтримувати конкурентоспроможність нашої освіти, зміцнювати національну безпеку держави, суспільства й особистості.

Пройнявшись проблемами акмеологізації навчально-виховного процесу у школі, ви переконаєтесь , що акмеологія не тільки наука ХХІ століття, але і та філософська платформа, на якій базується самопізнання та саморозвиток особистості. Особливо важливі акмеологічні засади для керівників навчальних закладів. Важливою умовою підвищення якості освіти є формування акмеологічної позиції перш за все керівника навчального закладу, яка впливає на всі сфери життєдіяльності директора, відображає ваш світогляд, особистісні принципи та визначає ваше поводження в кожний конкретний момент.

Провідними умовами формування амеологічної позиції керівника навчального закладу науковці (Г.В. Акопов і Е.М. Савицька) відзначають такі:

• уміння швидко приймати рішення, особливо в дефіциті часу,

• здатність прийняти на себе відповідальність за прийняті рішення,

• перспективність, вміння чітко формулювати цілі, наявність життєвих планів як конкретних програм реалізації цілей та ін.

Перераховані інваріанти є важливими складовими частинами прийняття грамотного управлінського рішення.

Золотовський Л.М. описуючи управлінську діяльність, зазначив, що вона сама по собі сама по собі специфічна і має ряд специфічних особливостей, що відносяться до зовнішніх і внутрішнім. До зовнішніх умов належать, в першу чергу, жорсткі часові обмеження, хронічна інформаційна невизначеність, наявність високої відповідальності за кінцеві результати, не регламентованість праці, постійний брак ресурсів, часте виникнення так званих; екстремальних - стресових ситуацій.

До внутрішніх умов відносяться, зокрема, необхідність одночасного виконання багатьох дій і рішення багатьох завдань, суперечливість нормативних (у тому числі і законодавчих приписів, їх невизначеність, а часто - і відсутність), несформулірованность в чіткому і явному вигляді оціночних критеріїв ефективності діяльності, а іноді їх відсутність; множинна підпорядкованість керівника різним вищестоящим інстанціям і обумовлена таким чином суперечливість вимог з їхнього боку; практично повна неалгорітмізованность діяльності та ін.

Основними акмеологічними факторами розвитку конкурентоспроможного фахівця є формування суб'єктної позиції в професійній діяльності і саморозвитку через:

• здійснення усвідомленого вибору при вирішенні будь-яких професійних і особистісних завдань;

• самоорганізацію в умовах невизначеності;

• гнучкість в проектуванні і реалізації організаційних та міжособистісних відносин;

• критичне ставлення до себе, своєї діяльності, соціуму;

• психологічну стійкість до змін у соціальній, економічній та виробничого середовища;

• відповідальність за прийняті рішення в галузі професійної діяльності ;

• активність у вирішенні особистісних і професійних проблем;

• рефлексивну саморегуляцію.

Професійна управлінська діяльність пред'являє до працівника, що входить в цю діяльність, певний набір вимог. Якщо діяч відповідає цим вимогам, ми називаємо його професіоналом.

Перший рівень професіоналізму називається інформаційний - здатність збирати інформацію, здійснювати її первинну обробку, передачу та зберігання. На цьому рівні зазвичай відбувається застосування різних приписів, а також освоєння основних засобів мислення і діяльності, необхідних для здійснення управлінської діяльності.

Другий - процедурний (операційний) - здатність вибудовував, конкретні дії (процедури і операції) в необхідній послідовності для вирішення певних завдань

Третій – тактичний - здатність застосовувати сукупність методів і засобів, для вирішення завдань в короткостроковий період. Необхідно уміти користуватися основними засобами мислення і діяльності для досягнення узгоджених цілей.

Четвертий – оперативний - здатність керувати діяльністю кількох спеціалістів або їх груп. На цьому рівні відбувається вироблення приписів для управлінської діяльності. Необхідно володіти здатністю в пізнанні інших людей Здатність розробляти і управляти різними проектами, періодично виникаючими в організації.

П'ятий – проектний - здатність керувати діяльністю людей з урахуванням ситуаційних параметрів. Необхідно вміти коректувати обраний метод управління і прийняття рішень з урахуванням конкретних умов даної ситуації.

Шостий – ситуаційний - здатність надавати управлінської діяльності, системність, тобто розглядати як сукупність Системний взаємопов'язаних ситуацій і явищ, а також перетворювати складне в просте, сходити від абстрактного до конкретного. Необхідно володіти здатністю ставити проблеми.

У відомого російського письменника Констянтина Паустовського є такий вислів: «А найбільший жаль викликає нічим не оправдана стрімкість життя. Не встигнеш оглянутися, як уже блідне молодість, тьмяніють очі, а ти ще не встиг роздивитися і сотої долі того зачарування, яке життя щедро розкидало навколо тебе». Отже, життя – неповторне, мінливе і швидкоплинне. І тому потрібно цінувати кожну його хвилину, щоб не довелося на схилі років повторювати слова відомої пісні: «Зачеркнуть бы всю жизнь и по новой начать». Зрозуміло, що з прожитого нічого вже не закреслиш, бо як говорила відома французька письменниця Жорж Санд: «Ми не можемо вирвати ні однієї сторінки із книги нашого життя. Ми можемо кинути в огонь тільки всю книгу».

Часто ми живемо «…між берегами нашого життя від народження до самої до тризни» і забуваємо слова італійського мислителя-поета Данте Аліг’єрі, що «…у нашому човнику життя є кермо». Але для того, щоб кермувати цим кермом, потрібно оволодіти мистецтвом кермування.

«Звичайно, знання законів життя незрівнянно важливіше від багатьох інших знань, писав у ХІХ столітті англійський філософ Герберт Спенсер, - але знання, яке прямо веде нас до самовдосконалення, - це знання найпершої важливості». Щасливі ті люди, які повноцінно реалізовують свій внутрішньоінтенційний потенціал, які дійшли до свого власного таланту. Адже, як вважають акмеологи, кожна людина в цьому світі народжується потенційно талановитою, але чи дійде вона до свого таланту, чи ні – це, насамперед, залежить від неї.